1. Загальна частина Базовий навчальний план початкової школи (далі — Базовий навчальний план) є складовою Державного стандарту загальної середньої освіти. Він дає цілісне уявлення про зміст і структуру цього рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між освітніми галузями, визначає гранично допустиме навантаження учнів та загальнорічну кількість годин. Базовий навчальний план складається з таких освітніх галузей: мови і літератури, математика, здоров'я і фізична культура, технологія, мистецтво, людина і світ, які побудовані за змістовими лініями. Зміст освітніх галузей може бути реалізований через окремі навчальні предмети та інтегровані курси. Відповідно до мети і завдань середньої освіти її зміст ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання, на засадах особистісно орієнтованого навчання, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

       Початкова освіта як складова загальної середньої освіти спрямована на всебічний розвиток молодших учнів та повноцінне оволодіння ними всіма компонентами навчальної діяльності. Тому в доборі змісту враховується його наступність і неперервність, доступність і науковість, потенційні можливості для взаємозв'язку навчання, виховання і розвитку, реалізації принципів індивідуалізації, гуманізації навчально-виховного процесу.

       До Базового навчального плану входять інваріантна і варіативна складові змісту початкової освіти. Інваріантна складова змісту формується на державному рівні і є обов'язковою для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форм власності і може бути реалізована за базовими та експериментальними навчальними програмами і варіативними підручниками. Зміст інваріантної складової подано через освітні галузі, сукупність яких необхідна і достатня для загальноосвітньої підготовки учнів молодшого шкільного віку. Вилучення з інваріантної складової будь-якої з освітніх галузей порушує цілісність загальноосвітньої підготовки на рівні початкової освіти і наступність основної школи. В інваріантній складовій Базового навчального плану визначено мінімально необхідну кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі. Варіативна складова Базового навчального плану формується навчальним закладом самостійно з урахуванням особливостей навчального закладу та індивідуальних освітніх потреб учня. У початкових класах варіативна складова включає години, які можна використати додатково на вивчення навчальних предметів освітніх галузей, індивідуальні консультації та групові заняття з учнями. Навчальне навантаження учнів охоплює години інваріантної і варіативної складових і не може перевищувати гранично допустимого тижневого навантаження учнів, установленого Базовим навчальним планом та санітарно-гігієнічними нормами організації навчально-виховного процесу.

         На основі Базового навчального плану, який визначає загальні засади побудови початкової освіти, Міністерство освіти і науки України розробляє типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів. У типових навчальних планах зміст освітніх галузей реалізується через навчальні предмети і курси інваріантної складової. На основі типових навчальних планів навчальні заклади щороку складають робочі навчальні плани, в яких конкретизується варіативна складова початкової освіти з урахуванням особливостей організації навчального процесу.

        Згідно з Законом України "Про загальну середню освіту" тривалість навчального року в початковій школі не може бути меншою, ніж 175 робочих днів, а тривалість уроків становить: у перших класах - 35 хвилин, у других - четвертих класів - 40 хвилин. Бюджетне фінансування загальноосвітнього навчального закладу здійснюється відповідно до встановленої Базовим навчальним планом сумарної кількості годин інваріантної і варіативної складових з урахуванням можливого поділу класу на групи при вивченні окремих предметів.

 Основним завданням початкового курсу математики є розвиток молодших школярів через засвоєння математичних понять та формування в них спеціальних умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті і достатніх для вивчення математики в наступних класах.

       Зміст освітньої галузі забезпечує формування в учнів уявлень про натуральне число та число 0, засвоєння прийомів виконання арифметичних дій і обчислювальних навичок, ознайомлення учнів з основними величинами та їх вимірюванням, практичне ознайомлення з окремими залежностями між ними, формування уявлень про окремі геометричні фігури та їх властивості, вироблення необхідних графічних умінь.

        Початковий курс математики є складовою у системі неперервної математичної освіти, яка узгоджується з дошкільною освітою та курсом математики основної школи. Вивчення математики в початковій школі забезпечує опанування учнями знань, умінь та навичок, необхідних для подальшого вивчення математики та інших предметів. Частина знань початкового курсу математики має практичну спрямованість і застосовується у повсякденному житті. Вивчення математики сприяє розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів - пам'яті, логічного і творчого мислення, уяви, математичного мовлення. Мета і завдання вивчення математики: уточнення, поглиблення і розвиток сенсорних умінь молодших школярів, за допомогою яких вони успішно орієнтуватимуться у навколишньому середовищі; формування уявлень про натуральне число і число нуль, обчислювальних навичок з натуральними числами і нулем; умінь розв'язувати задачі, що розкривають зміст арифметичних дій і відношень, залежності між величинами; формування уявлень про геометричні фігури і тіла, початкового досвіду вимірювань та обчислень геометричних величин, вироблення необхідних графічних умінь; формування початкових умінь доказово міркувати і пояснювати свої дії та розвиток відповідних мовленнєвих умінь, пов'язаних з використанням математичних термінів та символів; розвиток логічного мислення. В освітній галузі "Математика" виділено такі змістові лінії: Властивості та відношення предметів. Лічба; Числа і дії над ними; Числові та буквені вирази; Рівність, нерівність. Рівняння; Геометричні фігури та їх властивості. Геометричні тіла; Величини та одиниці вимірювання величин. 

  Уміти виділяти з групи предметів один чи кілька предметів, яким властиві певні ознаки (форма, розмір, розміщення), показувати і називати кожний предмет, усі предмети, один з предметів групи, вирізняти та порівнювати предмети за окремими ознаками (форма, колір, розмір, призначення), вживати відповідну термінологію.
Розміщення предметів у просторі і на площині. Уміти визначати напрямки руху і переміщуватися у зазначених напрямках, вказувати місце знаходження об’єкта, розкладати і переміщувати предмети на площині, вживати відповідну термінологію.
Порівняння кількості предметів. Знати способи порівняння кількості предметів (об’єктів) і вміти ними користуватися, вживаючи терміни "стільки само", "менше", "більше" .
Лічба предметів. Знати правила лічби, вміти лічити об’єкти, по-різному розташовані на площині, в просторі, вживати кількісні та порядкові числівники. 
Числа і дії над ними
Натуральні числа. Число нуль. Усна нумерація. Мати уявлення про натуральний ряд та порядок чисел у ньому; знати, що число нуль не належить до натуральних чисел; уміти називати попереднє і наступне число для будь-якого числа в межах мільйона; лічити одиницями, десятками, сотнями, тисячами; знати таблицю класів і розрядів та співвідношення між розрядними одиницями кожного класу; уміти визначати кількість одиниць кожного розряду та визначати загальну кількість одиниць певного розряду в числі.
Письмова нумерація натуральних чисел. Мати уявлення про цифру і число, яке позначається нею, про помісцеве значення цифр у позначенні натурального числа в межах мільйона; уміти записувати і читати число нуль та будь-яке натуральне число в межах мільйона; порівнювати числа і записувати результати за допомогою відповідних знаків.
Арифметичні дії з натуральними числами та нулем. Знати таблиці додавання і множення одноцифрових чисел та відповідні табличні випадки віднімання та ділення; уміти усно виконувати обчислення в межах ста, обчислення, що ґрунтуються на нумерації чисел; уміти письмово виконувати арифметичні дії (додавання, віднімання, множення, ділення) в межах мільйона, ділити з остачею; знати назви компонентів і результатів арифметичних дій та залежності між ними, порядок виконання арифметичних дій у числових виразах, у тому числі, з дужками; уміти знаходити значення числових виразів, розв’язувати текстові задачі, що розкривають зміст арифметичних дій.
Частини. Дроби. Мати уявлення про утворення частини, дробу, про чисельник і знаменник дробу та їх зміст; уміти читати і записувати дроби, порівнювати дроби з однаковими знаменниками; уміти розв'язувати задачі на знаходження частини від числа і числа за його частиною.
Взаємозв'язок дій додавання і віднімання, множення і діленняМати уявлення про взаємозв’язок арифметичних дій; уміти використовувати їх взаємозв’язок для перевірки виконаних дій
Закони і властивості арифметичних дій. Мати уявлення про закони і властивості арифметичних дій., розуміти їх суть. Уміти використовувати закони та властивості при виконанні обчислень.
Відношення "більше на", "менше на", "більше в", "менше в", різницеве і кратне порівняння чисел. Уміти розв’язувати задачі та виконувати завдання, що містять дані відношення.
Числові та буквені вирази
Числовий вираз і його значення. Мати уявлення про числовий вираз та його значення, уміти знаходити значення числового виразу.
Буквений вираз і його числове значення. Мати уявлення про буквений вираз, уміти знаходити числове значення буквеного виразу за заданим числовим значенням змінних, що входить до нього.
Рівність, нерівність. Рівняння.
Рівність, нерівність. Мати уявлення про рівність і нерівність, уміти читати і записувати рівності та нерівності, розрізняти правильні та неправильні числові рівності (нерівності), перетворювати неправильні числові рівності (нерівності) в правильні, порівнювати число і вираз, два вирази і результати порівняння записувати у вигляді рівності або нерівності.
Рівняння з однією змінною. Мати уявлення про рівняння з однією змінною, вміти розв'язувати рівняння з однією змінною на одну-дві дії на основі взаємозв'язку між компонентами і результатами дій.
Нерівність з однією змінною. Мати уявлення про нерівність з однією змінною, уміти розв'язувати прості нерівності способом добору.
Геометричні фігури та їх властивості. Геометричні тіла
Точка, лінія, відрізок, промінь, кут. Мати уявлення про геометричні фігури, уміти знаходити на малюнках (кресленнях) точки, лінії (пряма, крива і ламана (замкнені, незамкнені), відрізки, промені, кути; уміти позначати точки, прямі, відрізки, промені, кути, многокутники буквами і читати їх.
Многокутник і його елементи. Мати уявлення про многокутник та його елементи (вершина, сторона, кут), уміти розпізнавати многокутник серед інших фігур.
Трикутник і його елементи. Види трикутників. Мати уявлення про трикутник та його елементи, уміти розпізнавати трикутники на моделях, малюнках (кресленнях), розрізняти трикутники за кутами та сторонами, будувати прямокутний трикутник.
Чотирикутник і його елементи, види чотирикутників. Мати уявлення про чотирикутник та його елементи, про види чотирикутників; знати властивості прямокутника (квадрата); уміти розпізнавати чотирикутники на моделях і малюнках (кресленнях), будувати прямокутник (квадрат) за вказаними довжинами сторін (на папері в клітинку).
Коло і круг. Їх елементи. Мати уявлення про коло і круг, центр, радіус та діаметр кола (круга), уміти будувати коло за допомогою циркуля.
Куб, куля, циліндр, конус. Мати уявлення про геометричні тіла: куб, кулю, циліндр, конус.
Величини та одиниці вимірювання величин
Довжина. Відстань. Периметр. Мати уявлення про довжину відрізка, відстань між об’єктами, периметр многокутника. Знати одиниці довжини (кілометр, метр, дециметр, сантиметр, міліметр) і співвідношення між ними, вміти скорочено їх записувати, уміти виконувати перетворювання іменованих чисел, арифметичні дії над ними, порівнювати їх. Уміти будувати і вимірювати відрізки за допомогою лінійки, порівнювати відрізки за допомогою вимірювання, знаходити відстань між об’єктами, уміти обчислювати периметр многокутника. Знати формулу обчислення периметра прямокутника (квадрата) за його сторонами; уміти розв’язувати задачі, що містять зазначені величини.
Площа. Мати уявлення про площу; знати одиниці площі (квадратний метр, квадратний сантиметр, квадратний дециметр) і співвідношення між ними, уміти скорочено їх записувати, знаходити та обчислювати площу прямокутника (квадрат ) за довжиною їх сторін, розв’язувати задачі, що містять поняття площі.
Час. Знати одиниці часу (година, хвилина, секунда; доба, тиждень, місяць, рік, століття) і співвідношення між ними; уміти скорочено їх записувати, вимірювати часові проміжки за допомогою годинника, використовувати співвідношення між одиницями часу під час виконання завдань, виконувати арифметичні дії з одиницями часу.
Швидкість. Мати уявлення про швидкість рухомого тіла при прямолінійному русі; знати одиниці швидкості (кілометр за годину, метр за секунду тощо); уміти скорочено їх записувати, розв’язувати задачі, пов’язані з рухом.
Маса. Мати уявлення про масу тіла; знати одиниці маси (грам, кілограм, центнер, тонна) і співвідношення між ними, уміти скорочено їх записувати, використовувати співвідношення між одиницями маси під час виконання арифметичних дій та порівняння.
Ціна, вартість. Грошові одиниці. Мати уявлення про ціну, вартість предмета. Знати назви грошових одиниць (гривня, копійка) і співвідношення між ними, вміти скорочено їх записувати, використовувати співвідношення між гривнею і копійкою під час виконання арифметичних дій та порівняння.
Місткість. Мати уявлення про місткість; знати одиниці місткості (літр) та вміти скорочено її записувати, уміти використовувати різні мірки для порівняння місткості рідини.
Залежність між величинами. Розуміти зміст залежностей між величинами; знати залежність між швидкістю, часом і відстанню, знати залежність між ціною предмета, їх кількістю і вартістю; уміти розв'язувати задачі на визначення швидкості, часу, відстані; ціни, кількості та вартості товарів.