ЗАВДАННЯ З МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ МАТЕМАТИКИ

Мета педагогічної практики студентів передвипускного курсу полягає у впровадженні і реалізації теоретико-методичних підходів до навчання молодших школярів математики, самостійному виконанні практичних завдань, формування організаційно-методичних навичок та умінь складання планів-конспектів та проведення уроків з математики відповідно до сучасних вимог. Основні завдання педагогічної практики: · формування теоретико-методологічних основ кваліфікаційної підготовки майбутніх учителів з методики викладання математики; · формування навичок самостійного, усвідомленого та відповідального ставлення студентів до проведення навчально-методичної роботи з математики у початкових класах; · закріплення теоретичних знань з методики викладання математики, одержаних студентами у теоретичному курсі навчання, та формування практичних навичок організації роботи з математики у початкових класах на уроках математики та позакласних заходах; · навчання студентів застосуванню активних методів навчання математики та формуванню у молодших школярів математичного мислення; · використання потенціалу творчого підходу до організації та проведення уроків математики у початкових класах із застосування новітніх технологій навчання, передового педагогічного досвіду; · розвиток особистісних якостей майбутньої професії педагога, інтересу до педагогічної діяльності, спрямованості на виховання учнів початкових класів засобами математики. 

 1. Оформити щоденник з дисципліни, у якому має бути фотографії уроків математики, на яких був присутній студент (кількість не менше 20).

2. Підготувати та провести один заліковий урок з математики, який оцінюється вчителем школи та методистом з предмету. При проведенні уроку з математики мають бути використаний диференційований підхід до навчання математики молодших школярів.

3. Підготувати та провести позакласний захід з математики (кожен студент проводить один позакласний захід).

4. Виготовити демонстраційну наочність до залікового уроку з математики.

5. Проаналізувати один урок вчителя початкових класів за схемою аналізу уроку.

6. По закінченню педагогічної практики здати таку документацію:

а)щоденник з дисципліни;

б)план-конспект залікового уроку з математики, завірений методистом;

в)план-конспект позакласного заходу з математики;

г)наочність до уроку.

При виконанні завдання педагогічної практики з методики викладання математики за №5 завдань необхідно керуватися схемою аналізу уроку.

1. Місце проведення уроку (школа, клас, прізвище та ініціали вчителя, студента-практиканта).

2. Час проведення (педагогічна практика, лабораторне заняття, дата проведення).

3. Тема уроку та освітньо-педагогічні завдання.

4. Організація початку уроку включає готовність вчителя (наявність конспекту уроку, підбір навчальних посібників, сигнальних карток, таблиць тощо) та готовність учнів (наявність на парті підручників, зошитів, креслярських інструментів, лічильного матеріалу, ручки, олівця), готовність приміщення до уроку.

5. Організаційно-дидактична структура уроку:

· оголошення теми та мети уроку, що супроводжується формуванням позитивної мотивації у молодших школярів математики;

· як поставлена мета (освітня, виховна, розвивальна, практична);

· доцільність вибору типу уроку; відповідність структури уроку змісту навчального матеріалу конкретного уроку та його меті; послідовність, взаємозв’язок окремих складових уроку;

· застосування активних методів навчання та прийомів, що розвивають творчі здібності молодших школярів при розв’язувані складених задач; ·

 врахування вчителем індивідуального темпу роботи кожного учня при розв’язувані складених задач;

· способи перевірки виконання домашнього завдання (задачі);

· організація повторення раніше вивченого навчального матеріалу;

· проведення закріплення вивченого нового матеріалу на уроці; · дотримання санітарно-гігієнічних норм (освітлення, санітарний стан приміщення тощо);

· використання наочності, дотримання вимог до засобів наочності (оформлення, науковість, доступність змісту) та методики їх застосування.

6. Оцінка змісту математичної діяльності молодших школярів: · науковість викладу знань з математики та їх відповідність означенням в математиці; · відповідність змісту навчання математики програмі з математики, Державному стандарту початкової загальної освіти; · врахування та дотримання міри співвідношення викладу теоретичного матеріалу з практичною його реалізацією; · послідовність, взаємозалежність у викладі навчального матеріалу (зв’язність окремих порцій навчальної інформації, узгодженість між собою та логіка завершеності зв’язку); · якість засобів наочності при розв’язувані складених задач; · знання фактичного матеріалу (нумерації багатоцифрових чисел; обчислювальних прийомів; змісту арифметичних дій; структурних схем та записів; усних та письмових обчислень багатоцифрових чисел; структури простих і складених задач; числових рівностей і нерівностей, виразів із змінною, рівнянь; геометричного матеріалу; частин і дробів) та методики вивчення і порівняння чисел, десяткового складу чисел; автоматизації та раціоналізації прийомів обчислень, складання та заучування таблиць додавання і множення; ознайомлення з алгоритмами письмового виконання арифметичних дій; розв’язування простих та складених задач різних типів; розв’язування рівнянь; побудови геометричних фігур та вимірювання основних величин; порівняння дробів); · усунення або упередження вчителем утруднень, які можуть виникнути в учнів при розв’язувані складених задач; · залучення молодших школярів до виконання нестандартних завдань, завдань з логічним навантаженням, завдань творчого характеру.

7. Процесуально-діяльнісна характеристика проведення уроку: · техніка проведення уроку (темп, ритм; емоційність, тактовність; контакт з аудиторією; доцільність вибору та поєднання методів навчання; культура математичної мови; обчислювальна культура; виховна спрямованість уроку, дисципліна на уроці); · наявність стимулів до виконання обчислювальних завдань та формування мотивації до навчання обчисленням; · реалізація вимог чинної програми до формування операційних компонентів обчислювальної діяльності: якість навчання прийомам обчислення; дотримання послідовності переходу від розгорнутих пояснень до згорнутих операцій у "внутрішній мові”; свідоме оволодіння молодшими школярами способами досягнення результатів обчислень, збагачення обчислювальної практики, розширення класу завдань, до яких застосовуються обчислювальні навички; розвиток рефлексії на обчислювальних завданнях (застосування різних прийомів до одного випадку обчислень, вміння учнів розмірковувати у складних випадках обчислень; самостійність учнів при знаходженні значень числового виразу на кілька дій тощо); · виклад нового матеріалу та відповідність цілепокладанню, організаційним формам роботи, потенційним можливостям учіння молодших школярів; · засоби управління (самоуправління, співуправління) навчально-пізнавальною діяльністю учнів; керування роботою учнів біля дошки, груповими, парними видами роботи тощо; · впровадження новітніх технологій навчання (інноваційних, інформаційних, ігрових, проектування, моделювання) на уроці; · використання досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду з питань удосконалення методики вивчення арифметичних дій; · проведення поточного, тематичного контролю та оцінювання знань учнів протягом уроку; · чіткість та лаконічність, ясність та зрозумілість запитань, які вчитель ставить перед учнями, їх змістовність, спрямованість на засвоєння операційних компонентів обчислювальної діяльності; · врахування психофізіологічних можливостей дітей на рівні вікової норми при формуванні досвіду раціоналізації обчислювальної діяльності молодших школярів.

8. Загальна оцінка роботи вчителя: · досягнення вчителем мети уроку (дидактичної, виховної, розвивальної, практичної); · виконання плану роботи (повністю, частково, не виконано); · оцінка якості використання методів навчання (активні, пасивні; репродуктивні, продуктивні) при проведенні уроку з конкретним контингентом дітей; · підготовка вчителем учнів до певного етапу уроку (вивчення нового, закріплення вивченого, повторення та застосування в нових навчальних ситуаціях); · виховання інтересу до математики та формування у молодших школярів стійких пізнавальних потреб, внутрішньої спонуки до навчання; · проведення заходів з удосконалення методичної роботи по розв’язуваню складених задач; · недоліки та методичні помилки, допущені вчителем (студентом-практикантом) під час проведення уроку; · побажання щодо підвищення ефективності педагогічної діяльності.

Рекомендована література
Основна:

 1. Богданович М. В., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах: Навчально-методичний посібник. – К.: А.С.К., 1998. – 352 с.

2. Богданович М. В. Методика розв’язування задач у початковій школі. – К.: Вища шк., 1990. – 183с.

3. Богданович М.В Урок математики в начальной школе: Пособие для учителя. – К.: Рад. школа. 1991. – 208 с.

4. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. – 2001. – № 1. – С.25 – 54.

5. Истомина Н. Б., Латохина Л. Г., Шмырева Г. Г. Практикум по методике преподавания математике. – М.: Просвещение, 1986. – 176 с. 6. Король А.Я. Практикум з методики викладання математики в початкових класах. – Тернопіль: Мандрівець, 1998. – 136с.

7. Кочина Л., Листопад Н. Математика // Початкова школа. – 2003. – № 2. – С. 3 – 4.

8. Кочина Л., Листопад Н. Математика // Початкова школа. – 2001. – № 7. – С.49 – 61.

9. Методика викладання математики в початкових класах / За заг. ред. М.О. Бантової. – К.: Вища шк., 1977. – 303 с. 10. Методика начального обучения математике / Под общ. ред. А. А. Столяра и Л. В. Дрозда. – Минск: Высшая школа, 1988. – 254 с.

11. Моро М.Т., Пишкало А.М. Методика навчання математики в 1-3 класах: Посібник для вчителя. – К.: Рад. школа, 1979. – 376 с.

12. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1 – 2 кл. – К.: Початкова школа. – 2001. – С. 65 – 75.

13. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 3 – 4 кл. – К.: Початкова школа. – 2003. – С. 86 – 95.

14. Програми для середньої загальноосвітньої школи: // Початкова школа. – 2001. – № 7. – С.9 – 49.

15. Савченко О.Я Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. – К.: Абрис, 1997. – 416 с.

Додаткова

1. Баринова О. В. Дифференцированное обучение решению математических задач // Начальная школа. – 1999. – №4. – С. 41.

2. Богданович М. В. Задачі з економічним змістом // Початкова школа. – 2000. – № 9. – С. 41 – 45.

3. Богданович М., Шпакова В. Календарний план з математики для 2 класу // Початкова школа. – 2003. – №7. – С. 34. 4. Богданович М., Шпакова В. Календарний план з математики для 3 класу чотирирічної початкової школи на 2003 – 2004 н.р. // Початкова школа. – 2003. – №8. – С. 47 – 49.

5. Богданович М., Шпакова В. Календарний план з математики для 4 класу // Початкова школа. – 2004. – №8. – С. 33 – 37.

6. Богданович М., Шпакова В. Особливості навчання за підручником «Математика» для 3-го класу чотирирічної початкової школи // Початкова школа. – 2003. – №9. – С. 35 – 38.

7. Богданович М.В. Вправи для засвоєння таблиць додавання і віднімання в межах 10 // Початкова школа. – 1986. – №10. – С.52 – 57.

8. Богданович М.В. Додавання і віднімання двоцифрових чисел у 2 класі // Початкова школа. – 1987. – №8. – С.38 – 45.

9. Богданович М.В. Календарне планування з математики для 2 класу на 1991-1992 навч. рік // Початкова школа. – 1991. – №8. – С.37 – 41.

10. Богданович М.В. Математическая радуга. – К.: Рад. школа, 1983. – 95с.

11. Богданович М.В. Математичні джерельця: Наук.-худ. книга. – К.: Веселка, 1988. – 168 с.

12. Бойченко Т. Цікаві ігри та завдання з математики // Початкова школа. – 2004. - №4. – С. 23 – 24.

13. Гребенникова Н. Л. Решение задач на зависимость величин разными способами // Начальная школа. – 1999.– №2. – С. 45.

14. Друзь Б. Г. Творчі вправи з математики для початкових класів: Посібник для вчителів. – К.: Рад. шк., 1988. – 144 с.

15. Дутко Л. М., Московченко В. М. Диференційована робота над задачами // Початкова школа. – 1994. – №3. – С. 16 – 17.

16. Дутко Л., Московченко В. Розв’язування математичних задач на рух // Початкова школа. – 2000. – №11. – С. 37. 17. Дутко Л., Московченко В. Розв’язування математичних задач на рух // Початкова школа. – 2001. – №2. – С. 21 – 23.

18. Дутко Л., Московченко В. Розв’язування математичних задач на рух // Початкова школа. – 2000. – №12. – С. 14 – 15.

19. Дутко Л., Московченко В. Розв’язування математичних задач на рух // Початкова школа. – 2001. – №6. – С. 25 – 27.

20. Дутко Л., Московченко В. Розв’язування текстових задач // Початкова школа. – 2000. – №4. – С. 16 – 18.

21. Дутко Л., Московченко В. Складання і розв’язування задач з логічним навантаженням // Початкова школа. – 2004. – № 12. – С. 8 – 10.

22. Дутко Л., Московченко В. Складання і розв’язування задач з логічним навантаженням // Початкова школа. – 2005. – № 5. – С. 25 – 27.

23. Дутко Л., Московченко В. Складання і розв’язування задач з логічним навантаженням // Початкова школа. – 2005. – № 9. – С. 31 – 33.

24. Дюдіна О. А. , Фадєєва Т. О. Мнемонічно-опорна наочність у вивченні табличних випадків множення і ділення // Початкова школа. – 1998. – № 7. – С. 55 – 57.

25. Задачі на знаходження середнього арифметичного // Початкова школа. – 2002. – №2. – С. 31 – 34.

26. Заїка А. М. Про введення математичних записів у початкових класах загальноосвітнього навчального закладу // Початкова школа. – 2004. – № 4. – С. 9 – 10.

27. Заїка А., Богданович М. Учням про задачу та процес її розв’язування // Початкова школа. – 1998. – №3. – С. 22 – 26.

28. Івасенко Т. Подорож математичним океаном // Початкова школа. – 2001. – № 1. – С.56.

29. Костригуз С. Використання опорних схем і таблиць на уроках математики // Початкова школа. – 2000. – № 5. – С. 32 – 33.

30. Кочина Л. Контрольні тести для 1-3 класів // Початкова школа. – 2004. – № 3. – С. 35 – 43.

31. Кочина Л. Розробки уроків з математики для 3 класу // Початкова школа. – 2004. – №3. – С. 33 – 34.

32. Кочина Л., Листопад Н. Математика //Навчання і виховання учнів 2 класу: Методичний посібник для вчителів. – К.: Початкова школа, 2003. – С. 283 – 352.

33. Кочина Л., Листопад Н. Особливості навчання за пробним підручником "Математики” для 1 класу 4-річної початкової школи // Початкова школа. – 2001. – № 1. – С.25, 26, 55.

34. Кудыкина Н.В. Дидактические игры и занимательные задания для первого класса четырёхлетней начальной школы: Пособие для учителя. – К.: Рад. школа, 1989. – 142 стр.

35. Кузнецов В. И. К вопросу о решении простых задач // Начальная школа. – 1999. – №5. – С. 27.

36. Кулаківська Н., Каторина Л. Зразки задач з математики // Початкова школа. – 2000. – № 4. – С. 34 – 35.

37. Левитас Г. Г. Решение текстовых задач с помощью уравнений // Начальная школа. – 2001. – № 1. – С. 76 – 79.

38. Лишенко Г. Робота з простими задачами на знаходження невідомого компонента дії // Початкова школа. – 2003. – №12. – С. 8 – 9.

39. Логачевська С. Вчимося розв’язувати задачі: Навч. посібник для 1класу. – К.: Початкова школа. – 2003. – 48 с. 40. Логачевська С. Диференційовані домашні завдання // Початкова школа. – 2003. – № 7. – С. 18 – 19.

41. Логачевська С. Повторення простих задач у 2 класі // Початкова школа. – 2003. – № 11. – С. 43 – 45.

42. Мізюк В. Завдання для формування вмінь розв’язувати текстові задачі // Початкова школа. – 2000. – №1. – С. 36 – 38.

43. Николау Л. А., Гайдаржи Т. Х. О методике решения одного типа задач // Начальная школа. –2000. №6. – С. 64 – 65.

44. Носенко Л., Скопич. Н. Творчі вправи та ігри як невід’ємна частина логічного мислення молодших школярів // Початкова школа. – 2005. – №7. – С. 40 – 41.

45. Скворцова С. Задачі на подвійне зведення до одиниці // Початкова школа. – 2000. – №12. – С. 10 – 12.

46. Скворцова С. Методика роботи над простими задачами на конкретний зміст добутку та частки з елементами укрупнення дидактичних одиниць//Початкова освіти. – 2001. – №11. – С. 6 -7.

47. Скворцова С. Ознайомлення із задачами на зустрічний рух та на рух у протилежних напрямках // Початкова школа. – 2005. – №3. – С. 16 – 19.

48. Скворцова С. Ознайомлення із задачами на зустрічний рух та на рух у протилежних напрямках // Початкова школа. – 2004. –№10. – С. 23 – 26.

49. Скворцова С. Розв’язування задач на пропорційне ділення // Початкова школа. – 2003. – №12. – С. 10 – 12.

50. Скворцова С. Формування умінь розв’язувати задачі на пропорційне ділення // Початкова школа. – 1999. – №4. – С. 16.

51. Сурикова С. В. Анисимова М. В. Использование графических моделей при решении задач // Начальная школа. – 2000. – №4. – С. 56 – 63.

52. Сухіна Л.А. Застосування властивостей дій та чисел для раціоналізації обчислень // Початкова школа.– 1991. – №2. – С.29 – 33.

53. Фадєєва Т. О. Математичний аукціон у позакласній роботі початкової школи // Освітянське слово. – 1997. – С. 6.

54. Фадєєва Т. О. Методика вивчення арифметичних дій в початкових класах: Навчальний посібник для студентів педагогічних факультетів. – Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2001. – 74 с.

55. Фадєєва Т. О. Методика розв’язування нестандартних задач з математики у початкових класах. – Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2002. – 40 с.

56. Фадєєва Т. О. Навчання прийомам обчислювальної діяльності // Початкова школа. – 1985. – № 10. – С. 32 – 36.

57. Фадєєва Т. О. Прийоми раціоналізації обчислювальної діяльності молодших школярів // Початкова школа. – 1995. – № 4. – С. 25 – 28.

58. Фадєєва Т.О. Цікаві задачі логічного змісту. – Донецьк: ЦПА, 1998. – 64 с.

59. Шевченко А. Розв’язування арифметичних задач різними способами // Початкова школа. – 2000. – № 5. – С. 13 – 15.

60. Штабова Л. Активізація навчально-пізнавальної діяльності у процесі опрацювання ділення з остачею // Початкова школа. – 2003. – № 12. – С. 12 – 13.

61. Штабова Л. Доцільні задачі на уроках математики // Початкова школа. – 2004. – № 10. – С. 27. – 29.

62. Штабова Л. Навчання молодших школярів розв’язувати задачі // Початкова школа. – 2005. – №6. – С. 24 – 28.

63. Янченко Г., Янченко О. Текстові задачі як засіб формування прийомів математичного моделювання // Початкова школа. – 2004. – № 7. – С. 31 – 34.