Завдання до педагогічної практики ІУ курс - Мои файлы - Каталог файлов

Онлайн всего: 1

Гостей: 1

Пользователей: 0

ЗАВДАННЯ З МЕТОДИК ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ МАТЕМАТИКИ

Мета педагогічної практики студентів передвипускного курсу полягає у впровадженні і реалізації теоретико-методичних підходів до навчання молодших школярів математики, самостійному виконанні практичних завдань, формування організаційно-методичних навичок та умінь складання планів-конспектів та проведення уроків з математики відповідно до сучасних вимог.

Основні завдання педагогічної практики:

· формування теоретико-методологічних основ кваліфікаційної підготовки майбутніх учителів з методики викладання математики;

· формування навичок самостійного, усвідомленого та відповідального ставлення студентів до проведення навчально-методичної роботи з математики у початкових класах;

· закріплення теоретичних знань з методики викладання математики, одержаних студентами у теоретичному курсі навчання, та формування практичних навичок організації роботи з математики у початкових класах на уроках математики та позакласних заходах;

· навчання студентів застосуванню активних методів навчання математики та формуванню у молодших школярів математичного мислення;

· використання потенціалу творчого підходу до організації та проведення уроків математики у початкових класах із застосування новітніх технологій навчання, передового педагогічного досвіду;

· розвиток особистісних якостей майбутньої професії педагога, інтересу до педагогічної діяльності, спрямованості на виховання учнів початкових класів засобами математики.

Оцінювання педагогічної діяльності студентів під час педагогічної практики здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання. Нами визначено чотири рівні: високий, достатній, середній, низький. Опишемо рівні сформованості знань, умінь та навичок з методики викладання математики.

Високий: · студент володіє теоретичними знаннями з курсу «Теоретичні основи початкового курсу математики», знає теоретичні основи викладання математики у початкових класах та ілюструє зв’язок між математикою як наукою та математикою як навчальним предметом у початкових класах при проведенні уроків математики; · знає зміст освітньої галузі «Математика» Державного стандарту початкової загальної освіти та зміст програм з математики для чотирирічної початкової школи; · знає зміст початкового курсу математики за роками навчання, темами початкового курсу математики та методику викладання конкретних тем початкового курсу математики; · викладає у повному обсязі та ілюструє усвідомленість навчального матеріалу з методики викладання математики у початкових класах; · володіє традиційними та новими методичними підходами до викладання конкретних тем математики у початкових класах, використовує методичні підходи до навчання математики у початкових класах за сучасними підходами, з досвіду передового педагогічного досвіду; · робить узагальнення та ілюструє теоретичні положення прикладами щодо методики викладання конкретних тем початкового курсу математики та уміє застосовувати набуті знання у різних дидактичних ситуаціях. Високий рівень оволодіння навчальним матеріалом з предмету оцінюється балом «5».

Достатній: · володіє теоретичними знаннями з курсу «Теоретичні основи початкового курсу математики», ілюструє зв’язок між математикою як наукою та математикою як навчальним предметом у початкових класах; · знає зміст освітньої галузі «Математика» Державного стандарту початкової загальної освіти та зміст програм з математики для чотирирічної початкової школи; · знає обсягу та послідовності викладу навчального матеріалу з математики у кожній темі та класі чотирирічної початкової школи; · достатньо повно та усвідомлено викладає навчальний матеріал з методики викладання математики у початкових класах; · знає та застосовує традиційні і нові методичні підходи до викладання конкретних тем математики у початкових класах; · вміє робити узагальнення та ілюструвати теоретичні положення прикладами щодо методики викладання конкретних тем початкового курсу математики, застосовувати набуті знання у дидактичних ситуаціях. Достатній рівень оволодіння знаннями курсу методики викладання математики у початкових класах оцінюється балом «4».

Середній: · володіє теоретичними знаннями з курсу «Теоретичні основи початкового курсу математики», але зв’язок між математикою як наукою та математикою як навчальним предметом у початкових класах не завжди може проілюструвати; · знає науково-методичні засади у вивченні математики у початкових класах відповідно до змістових ліній Державного стандарту початкової загальної освіти, програм з математики для початкової школи; · знає зміст початкового курсу математики, але допускає неточності у викладі обсягу та порушує послідовності подання навчального матеріалу з математики у чотирирічній початковій школі; · виявляє поверхові знання курсу методики викладання математики у початкових класах; · володіє традиційними методичними підходами до викладання конкретних тем математики у початкових класах. · узагальнення, які роботи студент, стосуються конкретних питань викладання математики у початкових класах. Середній рівень оволодіння студентами змісту курсу методики викладання математики у початкових класах оцінюється балом «3».

Низький: · має поверхові знання з курсу «Теоретичні основи початкового курсу математики», не проілюструє зв’язок між математикою як наукою та математикою як навчальним предметом у початкових класах; · виявляє нечіткі знання науково-методичних засад у вивченні математики у початкових класах відповідно до змістових ліній Державного стандарту початкової загальної освіти; · допускає порушення послідовності викладу навчального матеріалу з математики чотирирічної початкової школи; · дає неповні відповіді щодо методики викладання математики у початкових класах, припускається грубих помилок у викладі навчального матеріалу; · поверхово володіє традиційними методичними підходами до викладання конкретних тем математики у початкових класах. · не вміє робити узагальнень та ілюструвати теоретичні положення прикладами щодо методики викладання конкретних тем початкового курсу математики, застосовувати набуті знання у різних дидактичних ситуаціях. Низький рівень оволодіння студентами змісту курсу методики викладання математики у початкових класах оцінюється балом «2».

Завдання для студентів передвипускного курсу

До конкретних завдань з педагогічної практики з методики викладання математики внесено:

1) оформити щоденник з предмету – методики викладання математики;

2) підготувати та провести не менше двох пробних та один заліковий урок з математики, який оцінюється вчителем школи та методистом з предмету;

3) конспект залікового уроку з математики затверджується не пізніше, ніж за два дні до проведення залікового уроку;

4) підготувати та провести позакласний захід з математики (два студенти проводять один позакласний захід);

5)виготовити демонстраційну наочність до залікового уроку з математики. Виготовити демонстраційну наочність до розв’язування двох задач: простої та складеної;

6) провести два додаткові індивідуальні заняття з відстаючими учнями та оформити результати коригувальної роботи у вигляді протоколу;

7) по закінченню педагогічної практики здати таку документацію: а)щоденник з дисципліни; б)план-конспект залікового уроку з математики, завірений методистом; в)план-конспект позакласного заходу з математики; г)два протоколи занять з коригування математичної діяльності молодших школярів; д)два види наочності (до уроку, до теми).

Подамо пояснення щодо якості виконання завдань до педагогічної практики з методики викладання математики:

1) У щоденнику мають бути фотографії уроків математики, на яких був присутній студент (у вчителя, де він проходить практику; студентів-практикантів), а також плани конспекти пробних уроків. Загальна кількість уроків повинна перевищувати 20 уроків. Фотографії уроків повинні містити зміст уроку та аналіз організаційної структури і методичного забезпечення уроку. Плани-конспекти пробних уроків мають бути розширеними, тобто не менше 5 сторінок і включати опис усіх етапів уроку та видів роботи.

2) План-конспект залікового уроку слід оформити із дотриманням вимог щодо структури уроку математики у початкових класах. Подамо перелік необхідних складових структури комбінованого уроку математики:

Тема уроку відповідно до календарного планування уроків математики у початкових класів;

Цілі уроку із диференціацією на освітні, розвивальні, виховні, практичні;

Обладнання до уроку з переліком засобів наочності, які використовувалися на уроці;

Хід уроку, що передбачає етапи: ·

Організаційний з описом вступного слова вчителя на початку уроку.

Перевірку домашнього завдання для третього і четвертого класів, де вказати способи перевірки домашнього завдання (усне коментування виконання усього завдання; усне коментування завдань за окремими операціями; оголошенням відповіді; перетворенням відповіді; виконання аналогічного завдання; письмове коментування біля дошки тощо). По закінченню перевірки домашнього завдання учні записують дату у зошити.

· Каліграфічну хвилинку, проведення якої можливо у двох варіантах: а)відпрацювання каліграфії окремих цифр із повторенням написання окремих елементів; б)написання відрізку натурального ряду чисел чи натуральних чисел у межах 1000000 за логічною настановою.

· Математичний диктант, у якому учні сприймають на слух завдання обчислювального характеру. Основна мета М. д. полягає у тому, що учням у різні способи зачитуються математичні вирази, наприклад: (23 + 19) : 7 – суму чисел 23 та 19 поділити на 7; ділене є сума чисел 23 і 19, а дільник число 7. Знайти частку. У конспекті уроку вказати спосіб перевірки М. д.

· Усне опитування та усні обчислення, основна мета яких – формування повноцінних обчислювальних навичок та умінь розв’язувати задачі, розвивати математичну мову та уміння користуватися математичною символікою. Матеріал добирається на 5–7 хвилин та містить завдання ущільненого характеру, на повторення та закріплення таблиць арифметичних дій, із геометричним змістом, з логічною настановою.

Усне опитування поділяється на поточне і тематичне опитування; індивідуальне опитування біля дошки, фронтальне опитування за темою у формі бесіди. До прийомів навчаючого опитування віднесені: типових структур, що передбачає роботу з опорними схемами; наочно-практичних дій, які опираються на використання наочності (таблиць, схем, демонстраційної наочності, роздавального матеріалу); підказування, коли учневі подаються навідні запитання чи прямі настанови щодо способу розв’язування завдання; опитування за планом для закріплення алгоритмізованих дій; типових помилок з метою аналізу та коригування знань учнів; провокуючих вправ.

· Актуалізація опорних знань або підготовка до вивчення нового матеріалу передбачає відтворення опорних знань та прийомів навчально-пізнавальної діяльності, які готують дитину до сприймання нового матеріалу з математики на уроці.

· Повідомлення теми уроку складає самостійний етап уроку, на якому учням повідомляється тема уроку та формується мотивація навчальної діяльності.

· Вивчення нового матеріалу опирається на науково обґрунтований вибір методів навчання при опрацюванні теми уроку. У плані-конспекті указується метод: розповідь, пояснення, проблемний виклад, репродуктивна чи евристична бесіда, експериментально-практичний метод, самостійно-пошуковий тощо.

· Опрацювання та первинне закріплення нового матеріалу полягає у з’ясуванні того, наскільки учні усвідомлено сприйняли новий матеріал (пряме відтворення), та показати як його застосовувати (коментоване виконання завдання).

· Закріплення нового матеріалу передбачає фронтальне виконання різного виду завдань з математики: а)варіативні завдання з теми, що вивчається; б)за підручником і записами на дошці; в)за індивідуальними картками; г)самостійна робота по варіантах.

· Повторення раніше вивченого матеріалу. Контроль та коригування знань молодших школярів з математики. Зміст уроку доповнюється завданнями з арифметичного, геометричного, алгебраїчного матеріалу, величин чи дробів. · Підведення підсумків уроку. Учням пропонуються завдання з теми, яка вивчалася на уроці, з метою встановити рівень засвоєння учнями нового матеріалу.

· Оцінювання знань учнів проводиться із коментуванням оцінок.

· Домашнє завдання для учнів третього і четвертого класів записується на дошці та подається пояснення щодо його виконання.

3) При проведенні позакласного заходу студенти самостійно обирають вид позакласного заходу. Критерієм вибору позакласного заходу виступає контингент учнів, підготовка учнів до проведення ігрових, навчальних чи творчих математичних завдань, спрямованість вчителя до певного виду позакласної роботи з математики із молодшими школярами. Про складанні плану-конспекту позакласного заходу обов’язково вказати: тему або назву заходу, цілі, організаційну структуру заходу, підведення підсумків роботи та оцінювання учнів.

4) Демонстраційна наочність подається разом із планом-конспектом уроку математики. Якість виготовлення наочності до уроку оцінюється окремим балом (від 2 до 5), що впливає на загальну оцінку за педагогічну практику з предмету. На оцінювання впливає науковість змісту, доступність у сприйманні молодшими школярами, відповідність вимогам щодо оформлення.

5) Виготовлення наочності не пов’язуємо із конкретним уроком, а отже виготовлення наочності виступає не як тематичне завдання. Наочність до задачі має враховувати тип задачі, етап роботи над нею та клас, у якому вона передбачена змістом підручника.

Подамо зразок оформлення для простої і складеної задач.

ІІ д. – ?, у 2 р. менше, ніж І д.

ІІІ д. – ?, на 456 с. більше, ніж І і ІІ дні разом

Розв’язання

1)340 : 2 = 170 (с.) – посадили другого дня;

2)340 + 170 = 510 (с.) – посадили першого і другого дня разом;

3)510 + 456 = 966 (с.) – посадили третього дня.

Перевірка: 1)966 – 456 = 510 (с.)

2)510 – 340 = 170 (с.)

3)340 : 170 = 2 (р.)

Відповідь : 966 саджанців.

Задача

Ігор – ?, на 3 м. більше

Розв’язання

Відповідь: 8 марок у Ігоря

6) При проведеннідодаткових занять з невстигаючими учнями обираються учні, знання яких оцінюється низьким балом, або учні, які не відвідували школу з поважних причин. Індивідуальні заняття можна проводити з одним учнем, що передбачатиме тематично поєднану область корегувальної роботи, або з двома невстигаючими, теми занять з якими не повинні співпадати. Подамо зразок протоколу проведення індивідуальних занять з математики у початкових класах.

Протокол проведення індивідуального заняття

з учнем ____ класу _____________________________________школи
(Прізвище, ім’я дитини)_______________________________________

Дата ____________________

Область коригувальної роботи___________________________________ _____________________________________________________________

_____________________________________________________________

______________________________________________________________

Методичне забезпечення заняття_________________________________ ______________________________________________________________

_____________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Організація і проведення індивідуального заняття_________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Результати проведеної роботи___________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Індивідуальне заняття проведено_________________________________ (Прізвище, ініціали студента)

Вчитель СШ № ____________ ____________ _________________

(Печатка школи) (Підпис вчителя) (Прізвище, ініціали вчителя)

Рекомендована література
Основна:

1. Богданович М. В., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах: Навчально-методичний посібник. – К.: А.С.К., 1998. – 352 с.

2. Богданович М. В. Методика розв’язування задач у початковій школі. – К.: Вища шк., 1990. – 183с.

3. Богданович М.В Урок математики в начальной школе: Пособие для учителя. – К.: Рад. школа. 1991. – 208 с.

4. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. – 2001. – № 1. – С.25 – 54.

5. Истомина Н. Б., Латохина Л. Г., Шмырева Г. Г. Практикум по методике преподавания математике. – М.: Просвещение, 1986. – 176 с.

6. Король А.Я. Практикум з методики викладання математики в початкових класах. – Тернопіль: Мандрівець, 1998. – 136с.

7. Кочина Л., Листопад Н. Математика // Початкова школа. – 2003. – № 2. – С. 3 – 4.

8. Кочина Л., Листопад Н. Математика // Початкова школа. – 2001. – № 7. – С.49 – 61.

9. Методика викладання математики в початкових класах / За заг. ред. М.О. Бантової. – К.: Вища шк., 1977. – 303 с. 10. Методика начального обучения математике / Под общ. ред. А. А. Столяра и Л. В. Дрозда. – Минск: Высшая школа, 1988. – 254 с.

11. Моро М.Т., Пишкало А.М. Методика навчання математики в 1-3 класах: Посібник для вчителя. – К.: Рад. школа, 1979. – 376 с.

12. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1 – 2 кл. – К.: Початкова школа. – 2001. – С. 65 – 75.

13. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 3 – 4 кл. – К.: Початкова школа. – 2003. – С. 86 – 95.

14. Програми для середньої загальноосвітньої школи: // Початкова школа. – 2001. – № 7. – С.9 – 49.

15. Савченко О.Я Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. – К.: Абрис, 1997. – 416 с.

1. Баринова О. В. Дифференцированное обучение решению математических задач // Начальная школа. – 1999. – №4. – С. 41.

2. Богданович М. В. Задачі з економічним змістом // Початкова школа. – 2000. – № 9. – С. 41 – 45.

3. Богданович М., Шпакова В. Календарний план з математики для 2 класу // Початкова школа. – 2003. – №7. – С. 34. 4. Богданович М., Шпакова В. Календарний план з математики для 3 класу чотирирічної початкової школи на 2003 – 2004 н.р. // Початкова школа. – 2003. – №8. – С. 47 – 49.

5. Богданович М., Шпакова В. Календарний план з математики для 4 класу // Початкова школа. – 2004. – №8. – С. 33 – 37.

6. Богданович М., Шпакова В. Особливості навчання за підручником «Математика» для 3-го класу чотирирічної початкової школи // Початкова школа. – 2003. – №9. – С. 35 – 38.

7. Богданович М.В. Вправи для засвоєння таблиць додавання і віднімання в межах 10 // Початкова школа. – 1986. – №10. – С.52 – 57.

8. Богданович М.В. Додавання і віднімання двоцифрових чисел у 2 класі // Початкова школа. – 1987. – №8. – С.38 – 45.

9. Богданович М.В. Календарне планування з математики для 2 класу на 1991-1992 навч. рік // Початкова школа. – 1991. – №8. – С.37 – 41.

10. Богданович М.В. Математическая радуга. – К.: Рад. школа, 1983. – 95с.

11. Богданович М.В. Математичні джерельця: Наук.-худ. книга. – К.: Веселка, 1988. – 168 с.

12. Бойченко Т. Цікаві ігри та завдання з математики // Початкова школа. – 2004. - №4. – С. 23 – 24.

13. Гребенникова Н. Л. Решение задач на зависимость величин разными способами // Начальная школа. – 1999.– №2. – С. 45.

14. Друзь Б. Г. Творчі вправи з математики для початкових класів: Посібник для вчителів. – К.: Рад. шк., 1988. – 144 с.

15. Дутко Л. М., Московченко В. М. Диференційована робота над задачами // Початкова школа. – 1994. – №3. – С. 16 – 17.

16. Дутко Л., Московченко В. Розв’язування математичних задач на рух // Початкова школа. – 2000. – №11. – С. 37. 17. Дутко Л., Московченко В. Розв’язування математичних задач на рух // Початкова школа. – 2001. – №2. – С. 21 – 23.

18. Дутко Л., Московченко В. Розв’язування математичних задач на рух // Початкова школа. – 2000. – №12. – С. 14 – 15.

19. Дутко Л., Московченко В. Розв’язування математичних задач на рух // Початкова школа. – 2001. – №6. – С. 25 – 27.

20. Дутко Л., Московченко В. Розв’язування текстових задач // Початкова школа. – 2000. – №4. – С. 16 – 18.

21. Дутко Л., Московченко В. Складання і розв’язування задач з логічним навантаженням // Початкова школа. – 2004. – № 12. – С. 8 – 10.

22. Дутко Л., Московченко В. Складання і розв’язування задач з логічним навантаженням // Початкова школа. – 2005. – № 5. – С. 25 – 27.

23. Дутко Л., Московченко В. Складання і розв’язування задач з логічним навантаженням // Початкова школа. – 2005. – № 9. – С. 31 – 33.

24. Дюдіна О. А. , Фадєєва Т. О. Мнемонічно-опорна наочність у вивченні табличних випадків множення і ділення // Початкова школа. – 1998. – № 7. – С. 55 – 57.

25. Задачі на знаходження середнього арифметичного // Початкова школа. – 2002. – №2. – С. 31 – 34.

26. Заїка А. М. Про введення математичних записів у початкових класах загальноосвітнього навчального закладу // Початкова школа. – 2004. – № 4. – С. 9 – 10.

27. Заїка А., Богданович М. Учням про задачу та процес її розв’язування // Початкова школа. – 1998. – №3. – С. 22 – 26.

28. Івасенко Т. Подорож математичним океаном // Початкова школа. – 2001. – № 1. – С.56.

29. Костригуз С. Використання опорних схем і таблиць на уроках математики // Початкова школа. – 2000. – № 5. – С. 32 – 33.

30. Кочина Л. Контрольні тести для 1-3 класів // Початкова школа. – 2004. – № 3. – С. 35 – 43.

31. Кочина Л. Розробки уроків з математики для 3 класу // Початкова школа. – 2004. – №3. – С. 33 – 34.

32. Кочина Л., Листопад Н. Математика //Навчання і виховання учнів 2 класу: Методичний посібник для вчителів. – К.: Початкова школа, 2003. – С. 283 – 352.

33. Кочина Л., Листопад Н. Особливості навчання за пробним підручником "Математики” для 1 класу 4-річної початкової школи // Початкова школа. – 2001. – № 1. – С.25, 26, 55.

34. Кудыкина Н.В. Дидактические игры и занимательные задания для первого класса четырёхлетней начальной школы: Пособие для учителя. – К.: Рад. школа, 1989. – 142 стр.

35. Кузнецов В. И. К вопросу о решении простых задач // Начальная школа. – 1999. – №5. – С. 27.

36. Кулаківська Н., Каторина Л. Зразки задач з математики // Початкова школа. – 2000. – № 4. – С. 34 – 35.

37. Левитас Г. Г. Решение текстовых задач с помощью уравнений // Начальная школа. – 2001. – № 1. – С. 76 – 79.

38. Лишенко Г. Робота з простими задачами на знаходження невідомого компонента дії // Початкова школа. – 2003. – №12. – С. 8 – 9.

39. Логачевська С. Вчимося розв’язувати задачі: Навч. посібник для 1класу. – К.: Початкова школа. – 2003. – 48 с. 40. Логачевська С. Диференційовані домашні завдання // Початкова школа. – 2003. – № 7. – С. 18 – 19.

Логачевська С. Повторення простих задач у 2 класі // Початкова школа. – 2003. – № 11. – С. 43 – 45.

42. Мізюк В. Завдання для формування вмінь розв’язувати текстові задачі // Початкова школа. – 2000. – №1. – С. 36 – 38.

43. Николау Л. А., Гайдаржи Т. Х. О методике решения одного типа задач // Начальная школа. –2000. №6. – С. 64 – 65.

44. Носенко Л., Скопич. Н. Творчі вправи та ігри як невід’ємна частина логічного мислення молодших школярів // Початкова школа. – 2005. – №7. – С. 40 – 41.

45. Скворцова С. Задачі на подвійне зведення до одиниці // Початкова школа. – 2000. – №12. – С. 10 – 12.

46. Скворцова С. Методика роботи над простими задачами на конкретний зміст добутку та частки з елементами укрупнення дидактичних одиниць//Початкова освіти. – 2001. – №11. – С. 6 -7.

47. Скворцова С. Ознайомлення із задачами на зустрічний рух та на рух у протилежних напрямках // Початкова школа. – 2005. – №3. – С. 16 – 19.

48. Скворцова С. Ознайомлення із задачами на зустрічний рух та на рух у протилежних напрямках // Початкова школа. – 2004. –№10. – С. 23 – 26.

49. Скворцова С. Розв’язування задач на пропорційне ділення // Початкова школа. – 2003. – №12. – С. 10 – 12.

50. Скворцова С. Формування умінь розв’язувати задачі на пропорційне ділення // Початкова школа. – 1999. – №4. – С. 16.

51. Сурикова С. В. Анисимова М. В. Использование графических моделей при решении задач // Начальная школа. – 2000. – №4. – С. 56 – 63.

52. Сухіна Л.А. Застосування властивостей дій та чисел для раціоналізації обчислень // Початкова школа.– 1991. – №2. – С.29 – 33.

53. Фадєєва Т. О. Математичний аукціон у позакласній роботі початкової школи // Освітянське слово. – 1997. – С. 6. 54. Фадєєва Т. О. Методика вивчення арифметичних дій в початкових класах: Навчальний посібник для студентів педагогічних факультетів. – Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2001. – 74 с.

55. Фадєєва Т. О. Методика розв’язування нестандартних задач з математики у початкових класах. – Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2002. – 40 с.

56. Фадєєва Т. О. Навчання прийомам обчислювальної діяльності // Початкова школа. – 1985. – № 10. – С. 32 – 36. 57. Фадєєва Т. О. Прийоми раціоналізації обчислювальної діяльності молодших школярів // Початкова школа

. – 1995. – № 4. – С. 25 – 28.

58. Фадєєва Т.О. Цікаві задачі логічного змісту. – Донецьк: ЦПА, 1998. – 64 с.

59. Шевченко А. Розв’язування арифметичних задач різними способами // Початкова школа. – 2000. – № 5. – С. 13 – 15.

60. Штабова Л. Активізація навчально-пізнавальної діяльності у процесі опрацювання ділення з остачею // Початкова школа. – 2003. – № 12. – С. 12 – 13.

61. Штабова Л. Доцільні задачі на уроках математики // Початкова школа. – 2004. – № 10. – С. 27. – 29.

62. Штабова Л. Навчання молодших школярів розв’язувати задачі // Початкова школа. – 2005. – №6. – С. 24 – 28.

63. Янченко Г., Янченко О. Текстові задачі як засіб формування прийомів математичного моделювання // Початкова школа. – 2004. – № 7. – С. 31 – 34.