ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПИСЬМОВИХ РОБІТ З МАТЕМАТИК
Навчальні вправи чи інші письмові завдання з математики учні виконують у зошитах у клітинку.
У 1 класі дату виконання робіт учні не записують.
Дату, назву роботи та її вид (задача, математичний диктант
тощо) учні записують, починаючи з 2-го класу (назву виду завдання учні записують за функціональною потребою – на розсуд учителя). Запис дати і виду роботи розмішують посередині робочого рядка, наприклад:
12 квітня
Класна робота
Задача 231
У той період (див. вище), коли учні не записують дату виконання роботи, між класною і домашньою роботами пропускають чотири клітинки для зауважень, поміток учителя. Запис математичних завдань слід розпочинати на другій повній клітинці зверху та другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита. Між записом дати, назви роботи та її видом у зошитах з математики пропускають одну клітинку. Між заключним рядком завдання однієї письмової роботи і початком наступної в зошитах з математики слід пропускати чотири клітинки. Цифри і літери пишуть у клітинці зошита похило.
Кожну цифру, знак і літеру записують в окремій клітинці. Для написання дужки у виразах з дужками також відводять одну клітинку. У 1—4-х класах пропонується писати цифри висотою в одну клітинку, у 1 —2-х класах писати малі літери висотою в одну клітинку, а в 3—4-х класах — 2/3 клітинки. Великі літери в усіх класах пишуть заввишки в півтори клітинки.
Математичні вирази можна розміщувати в рядку або в стовпчик. Між виразами відстань добирають довільно, але з додержанням симетрії та економії паперу.
У 1-му класі розв'язання задачі учні записують у вигляді виразу. Допускаються різні форми запису розв'язання задачі:
2 + 3 = 5 (ящ. ) або 2 ящ. + 3 ящ. = 5 ящ.
Для полегшення пошуків способів розв'язання задачі пропонується записувати текст задачі коротко, використовуючи різноманітні форми: малюнок, схему, таблицю, граф, умовні позначення, орієнтуючись, на істотні опорні слова тексту. Типовою помилкою вчителів є приділення надмірної уваги навчанню учнів робити короткий запис тексту задачі. Це забирає багато часу на уроці для відпрацювання механічної навички, тоді як значно важливіші вправи аналітичного та синтетичного характеру, на порівняння, уміння міркувати, робити висновки й узагальнення — навички, необхідні людині в повсякденному житті.
Найменування одиниць величини пишуть повністю у запитанні задачі, після словесного запису числа, наприклад: В одному кошику 12 кг яблук, в іншому — 15 кг. Скільки кілограмів яблук у двох кошиках?
Після чисел найменування пишуть скорочено:
• без крапки: 2 мм, 3 см, 4 дм, 5 м; 7 г, 6 кг, 9 ц, 10 т; 12 с, 13 хв, 14 год;
• крапка ставиться після скороченого найменування грошової одиниці: 15 грн.;20 к.
Одиниці швидкості скорочено записують так: 60 м/с (або 60 м за 1 с), 12 км/год (або 12 км за 1 год).
Одиниці площі: 23 см2, 54 м2 (висота цифри «2» біля літери — 1/2 клітинки. Читається: 23 квадратних сантиметри, 54 квадратних метри.
Назви предметів біля цифри записують скорочено, за правилами скорочень: 40 в. (40 відер), 10 ябл. (10 яблук).
У відповіді до задачі назви предметів пишуть повністю: у бочку налили 40 відер води. Після закінчення навчання грамоти вводиться короткий запис відповіді задачі, наприклад: 5 кг цукру; 40 відер води.
Повну відповідь рекомендується записувати, починаючи з 3-го класу. Якщо розв'язання задачі записано без пояснень, то відповідь бажано записувати повними реченнями. Повну відповідь слід будувати за загальними правилами побудови речень (відповідей на будь-яке запитання). Якщо запис розв'язання задачі був з поясненням (повним чи коротким), то відповідь можна записувати коротко. Зразки записів пояснень та відповідей: 7 + 3 = 10 (з.) — у лінійку і клітинку. Відповідь: 10 зошитів. Відповідь: у мішку залишилося 50 кг цукру.
Відповідь: на 3 т більше.
Відповідь: посадили 20 дерев.
|